Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Копач К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Кундієв Ю. І. Гігієнічні умови праці працівників стоматологічної служби в умовах застосування сучасних медичних технологій [Електронний ресурс] / Ю. І. Кундієв, Д. В. Варивончик, К. Д. Копач, П. С. Безвербний, О. В. Демецька, О. І. Соловйов, І. М. Андрусишина, В. Є. Мошковський, О. М. Еджибія // Український журнал з проблем медицини праці. - 2017. - № 4. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2017_4_2 Дотепер в Україні не проводили комплексну оцінку гігієнічних умов праці та здоров'я працівників стоматологічної служби за умов застосування сучасних медичних технологій, а відповідно й не розробляли ризик-орієнтовану систему профілактики виробничо зумовленої патології працівників цієї спеціалізованої служби галузі охорони здоров'я. Мета дослідження - визначити стан гігієнічних умов праці працівників стоматологічної служби за умов застосування сучасних медичних технологій. Гігієнічні дослідження умов праці було проведено в 2016 - 2017 рр. на базі Комунального підприємства "Стоматологія Святошинського району м. Києва" на робочих місцях лікарів-стоматологів (терапевта, хірурга, ортопеда, ортодонта), а також у лабораторії зубного техніка. Здійснено гігієнічну оцінку умов праці за дії виробничого пилу, емісії наночастинок (1 - 100 нм) у повітря робочої зони, хімічного складу нанодисперсного пилу, інфразвуку, шуму локальної вібрації, мікроклімату, монохроматичного оптичного випромінювання у "фіолетовому" діапазоні (lambda = 420 - 480 нм), світлового середовища (природного та штучного освітлення), аероіонізації (за легкими аероіонами), тяжкості та напруженості трудового процесу, впливу біологічного фактора. Встановлено, що загальні умови праці в лікарів-стоматологів і зубних техніків є "шкідливими 2 та 3 ступенів" (3.2 - 3.3 класи умов праці (КУП). З врахуванням біологічного фактора в лікарів-стоматологів - "небезпечними" (4 клас). Основними виробничими шкідливими та небезпечними факторами є: біологічні фактори - ВІЛ/СНІД, гепатити B та C, туберкульоз (КУП - 4), збудники гнійно-запальних захворювань (КУП - 3.3); нанодисперсний пил (з підвищеними вмістом силіцію, кальцію, хрому) (КУП - 3.1 - 3.3); фізичні фактори - освітленість (КУП - 3.1 - 3.2), шум (КУП - 3.1), мікроклімат (КУП - 3.1), іонізація повітря (КУП - 3.1); напруженість (КУП - 3.1 - 3.2) та тяжкість праці (КУП - 3.2). Висновки: лікарі-стоматологи та зубні техніки зазнають на робочому місці впливу шкідливих і небезпечних факторів умов праці, які збільшують ризики виникнення в них захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, виробничо зумовленої та професійної патології. Одержані дані є підставою для розробки заходів з первинної та вторинної профілактики виробничо зумовленої та професійної патології у працівників стоматологічної служби і є науковим підгрунтям для подальшого поглибленого медико-соціального дослідження їх здоров'я. | ||
| 2. | 
Копач К. Д. Ідентифікація хімічної небезпеки на робочих місцях працівників стоматологічної служби [Електронний ресурс] / К. Д. Копач, Д. В. Варивончик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 27. - С. 450-456. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_27_57 На робочому місці працівники стоматологічної служби (СС) зазнають сполученого та комбінованого впливу значної кількості різноманітних шкідливих факторів виробничого середовища, що формує професійні ризики порушення їх здоров'я. Мета роботи - визначити наявну хімічну небезпеку на робочих місцях працівників СС і спрогнозувати потенційні ризики для їх здоров'я. Дослідження проводилось на основі дослідницького реєстру засобів та матеріалів, які використовуються в сучасній стоматологічній практиці. Працівники СС на робочому місці мають контакт зі значною кількістю (230) засобів і матеріалів, які належать до 100 підгруп хімічних речовин. У працівників СС формується небезпека виникнення професійних захворювань, пов'язаних із враженням органів систем: дихання, шкіри, очей, шлунково-кишкового тракту та печінки, нервової, крові та кровотворення, нирок, кісток, серця, а також виникнення алергічних захворювань і злоякісних новоутворень. Висновок: зазначене визначає необхідність: підсиленого санітарно-гігієнічного контролю за умовами праці; дотримання під час роботи техніки безпеки; використання засобів індивідуального захисту; впровадження періодичних медичних оглядів працівників стоматологічної служби. | ||
| 3. |
Варивончик Д. В. Стан соматичного та психічного здоров'я працівників стоматологічної служби в умовах застосування сучасних технологій [Електронний ресурс] / Д. В. Варивончик, К. Д. Копач // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - № 2. - С. 40-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2018_2_5 Існує недостатня кількість наукових досліджень, присвячених вивченню ролі професійних факторів у формуванні соматичного та психічного здоров'я працівників стоматологічної служби, що обмежує можливості у створенні сучасних ризик-орієнтованих програм профілактики в галузі охорони здоров'я. Мета дослідження - вивчити стан соматичного та психічного здоров'я працівників стоматологічної служби та визначити детермінуючу роль факторів умов праці на здоров'я. Проведено медико-соціологічне та медико-психологічне дослідження серед 1000 працівників стоматологічної служби. Досліджено наступні показники: загальний суб'єктивний стан здоров'я (ЗССЗ) (за розробленим опитувальником); тяжкість соматичних порушень упродовж останнього місяця (ВСП) (за шкалою "PHQ-15"); рівень депресії (за шкалою "PHQ-9"); професійне вигоряння (за опитувальником К. Маслача і С. Джексона, адаптованим для медичних працівників); стресостійкість (за опитувальником В. А. Семіченка); наявність у працівників контакту зі шкідливими факторами виробничого середовища, тяжкого та напруженого трудового процесу (за розробленим опитувальником). Одержані дані оброблено за допомогою методів параметричної статистики, шляхом кореляційного непараметричного аналізу Спірмена, дискримінантного аналізу (Wilks-тест). Вірогідність даних оцінено з використанням коефіцієнта Фішера (F). ЗССЗ працівників оцінено як "добрий" та "задовільний". ЗССЗ знижується з віком (після 30 років), є мінімальним серед лікарів-стоматологів (особливо серед ортодонтів, ортопедів і хірургів). Рівень ВСП є максимальним серед медичних сестер і лікарів-стоматологів (особливо серед терапевтів і ортодонтів). Загальний стан психічного здоров'я працівників оцінено як "добрий" та "задовільний". Серед лікарів-стоматологів та іншого медичного персоналу спостерігаються ознаки синдрому професійного вигоряння (висока редукція професіоналізму серед 45,4 % працівників; деперсоналізація - 25,4 %; емоційне виснаження - 10,2 %). Погіршення соматичного та психічного здоров'я серед працівників пов'язано з віком і професійними факторами. Висновки: одержані в дослідженні дані вказують на виробничо зумовлений характер погіршення соматичного та психічного здоров'я працівників стоматологічної служби, що потребує розробки цілеспрямованих заходів профілактики захворюваності й оздоровлення працівників. | ||
| 4. | 
Варивончик Д.В. Комплексний аналіз виробничо зумовленої захворюваності працівників стоматологічної служби України [Електронний ресурс] / Д.В. Варивончик, К.Д. Копач // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 3(1). - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_3(1)__7 | ||
| 5. |
Варивончик Д. В. Розробка комплексу гігієнічних заходів попередження шкідливого впливу нано та дрібнодисперсних аерозолів на працівників стоматологічної служби [Електронний ресурс] / Д. В. Варивончик, К. Д. Копач, О. В. Демецька, І. М. Андрусишина, В. О. Мовчан, П. С. Безвербний, О. М. Еджибія // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - № 3. - С. 34-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2018_3_6 У результаті високошвидкісної обробки тканин зуба, зубних імплантів, ортопедичних протезів, ортодонтичних апаратів тощо відбувається утворення диспергаційних аерозолів, які чинять несприятливий вплив на здоров'я працівників стоматологічної служби. Мета дослідження - розробити заходи запобігання утворенню та шкідливому впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних аерозолів. Проведено дослідження концентрації металів (Ag, Al, As, Ca, Cd, Cr, Fe, Mg, Mn, Ni, Pl, Si, Ti, Zn) в аерозолях повітря робочої зони лікарів-стоматологів і зубних техніків. Досліджено концентрації металів у контрольних та використаних впродовж однієї зміни засобах індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) - у масках медичних "Trident N203" і протиаерозольних фільтруючих респіраторах з клапаном видиху "Респфарм М-300 П-1К FFP-1D", оцінено коефіцієнти токсичної небезпеки середовища та коефіцієнти захисту ЗІЗОД. Вивчено часову динаміку нано- (d = 1 - 100 нм) та дрібнодисперсних (101 - 200 нм) диспергаційних аерозолів у повітрі робочої зони через 2 год після початку роботи й одразу після закінчення проведення досліджуваних санітарних заходів (наскрізне провітрювання, вологе прибирання виробничих приміщень). Встановлено, що працівники стоматологічної служби на робочих місцях зазнають небезпеки шкідливого впливу аерозолів металів - As, Cr, Zn, Сa, а також наноаерозолів - Ni, As, Cr, Si, Сa, Al, Mg, Ti, Fe. Використання маски медичної "Trident N3" не надає змогу забезпечити безпечні концентрації у підмасковому просторі аерозолів металів - Ni, As, Cr, Mn, Zn, Ca, Al. Використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів з клапаном видиху "Респфарм М-300 П-1К FFP-1D" надає змогу забезпечити безпечні концентрації у підмасковому просторі для всіх аерозолів металів. У повітрі робочої зони виробничих приміщень стоматологічної служби переважають диспергаційні аерозолі з нанорозмірними частинками (1 - 100 нм) (85,5 %), з максимальною концентрацією частинок діаметром 10 - 25 нм, концентрація яких у повітрі значно збільшується через 90 - 120 хв після початку робіт, які ведуть до утворення аерозолів. Використання санітарних заходів (наскрізного провітрювання, вологоприбирання виробничих приміщень) надає змогу значно знизити вихідну концентрацію диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів у повітрі робочої зони (від 1,8 до 3,8 разу). Висновки: для зниження небезпеки впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів рекомендовано використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів не нижче ніж I і II ступенів захисту (Р3 і Р2 за європейською класифікацією), у поєднанні з іншими заходами санітарно-гігієнічного контролю на робочих місцях (періодичним наскрізним провітрюванням та вологим прибиранням виробничих приміщень, використанням примусової витяжної системи вентиляції), а також широкого впровадження технологій зниження пилоутворення (волога система обробки тканин зуба, пломбувальних матеріалів, ортопедичних та ортодонтичних конструкцій тощо). | ||
| 6. |
Копач К. Д. Обґрунтування комплексу заходів профілактики виробничо-зумовленої патології у працівників стоматологічної служби [Електронний ресурс] / К. Д. Копач, Д. В. Варивончик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 32. - С. 444-455. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_32_41 | ||
| 7. |
Копач К. Д. Наукове обґрунтування уніфікованої програми профілактичних медичних оглядів працівників стоматологічної служби [Електронний ресурс] / К. Д. Копач, Д. В. Варивончик // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, № 2. - С. 110-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2019_15_2_5 | ||
| 8. |
Варивончик Д. В. Сучасні підходи щодо вдосконалення профілактики, скринінгу та ранньої діагностики пухлин голови та шиї професійного генезу [Електронний ресурс] / Д. В. Варивончик, О. М. Еджибія, К. Д. Копач // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 187-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2020_16_3_5 Однією з маловивчених груп злоякісних новоутворень (ЗН) професійного генезу є пухлини голови та шиї (ПГШ). Сьогодні до ПГШ відносять первинні ЗН губи, ротової порожнини, слинних залоз, глотки, шийного відділу стравоходу; носової порожнини та придаткових пазух, гортані, трахеї. Враховуючи анатомічну єдність, спільність етіології й факторів канцерогенного ризику, актуальним є розробка та впровадження в практику заходів профілактики, скринінгу, ранньої діагностики ПГШ серед працюючих у канцерогенно-небезпечних умовах. Мета дослідження - розробити сучасні заходи профілактики, скринінгу та ранньої діагностики ПГШ у працюючих у канцерогенно-небезпечних умовах. З використанням статистичної бази IARC "CANCER TODAY" (2018 р.) і даних Національного канцер-реєстру України (1999 р., 2009 р., 2019 р.) проводився епідеміологічний аналіз захворюваності на ПГШ. За даними "List of classifications by cancer sites with sufficient or limited evidence in humans" (IARC, 2020 р.) та "Diet, nutrition, physical activity and cancer: a global perspective" (AICR, 2018 р.), визначались фактори ризику виникнення ПГШ. На основі дослідницької бази даних "Професійний рак в Україні" (1992 - 2019 рр.) досліджувались клініко-епідеміологічні характеристики ПГШ професійного генезу. На основі отриманих у дослідженні даних і сучасних клінічних рекомендацій, що грунтуються на доказах, розроблялись заходи з профілактики, скринінгу та ранньої діагностики ПГШ серед працюючих у канцерогенно-небезпечних умовах. У загальній структурі онкологічної захворюваності населення України ПГШ займають V місце, у країнах європейського регіону ВООЗ та в світі - VI місце. ПГШ займають II місце в структурі професійного раку (ПР) в Україні (10,6 %). Для ПГШ професійного генезу характерним є висока захворюваність осіб чоловічної статі (96,9 %), середній вік першого встановлення захворювання - (57,2 +- 9,1) років, середня тривалість виробничої експозиції канцерогенними факторами - (21,3 +- 9,7) року. Переважно хворі на ПГШ професійного генезу працювали в добувній промисловості (54,7 %), а саме: добування та переробка уранових руд (91,4 %), і в обробній промисловості (31,2 %), а саме: машинобудування (50,0 %). Основними етіологічними чинниками ПГШ професійного генезу в Україні є: гамма-випромінювання (56,2 %), радон-222 і дочірні продукти розпаду радону (ДПРР) (46,9 %), орган-специфічні хімічні канцерогени (37,5 %), у тому числі сполуки хрому (VI) і зварювальні аерозолі (54,2 %), формальдегід (20,8 %), азбест (12,5 %), нікель (12,5 %). Для хворих з ПГШ професійного генезу характерним є переважне виявлення патології на пізніх (III - IV) стадіях (61,2 - 87,1 % хворих), що визначає високі показники 1-річної летальності цих хворих (26,9 - 64,4 %). Натепер єдиним методом скринінгу та ранньої діагностики (на I - II стадіях) ПГШ професійного генезу є систематичний клінічний огляд працівників канцерогенно-небезпечних виробництв лікарями стоматологом і оториноларинголом, під час проведення попереднього та періодичних медичних оглядів (МО). Під час проведення МО рекомендована тактика підвищеної "онкологічної настороженості". | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |